Історія

Кафедра інтегрованих технологій в машинобудуванні та зварювального виробництва

Розвиток і становлення кафедри інтегрованих технологій в машинобудуванні і зварювального виробництва (ІТМ та ЗВ) почався з  11.03.1964р., тобто з дати заснування кафедри технології машинобудування (ТМБ). Викладацький склад був скомплектований з частини співробітників кафедри металорізальних верстатів і теорії різання матеріалів(МРВ і ТРМ), що діяли в Українському заочному політехнічному інституті (УЗПІ) і співробітників кафедри технології гірського машинобудування Харківського інституту гірського машинобудування автоматики і обчислювальної техніки (ХІГМАОТ),  які виявили бажання працювати в УЗПІ.

У 1965 році завідувачем кафедрою був обраний професор, к.т.н. Іванов Василь Васильович, який мав значний  досвід роботи на виробництві, був відомим в країні фахівцем в галузі точності виготовлення машин. До цього часу він працював в ХІГМАОТ професором кафедри. Доцентами кафедри стали Кононенко А.В. – колишній головний технолог заводу “Хлодмаш”, співробітник кафедри МРВ і ТРМ, Зільбер А.Г. – колишній головний технолог заводу “Світло шахтаря” і викладач ХІГМАОТ. На кафедрі працював науковий керівник лабораторій автоматизації технологічних процесів в машинобудуванні (АТПМ) і склопластикових труб, ректор УЗПІ Андрєєв Георгій Якович.

Серед старших викладачів слід зазначити Міца Б.Ф., який був заступником декана факультету і багато зробив для організації учбового процесу по новій на факультеті кафедрі та  Давиденко М.П., який вніс великий вклад у становлення лабораторії технічних вимірів і її

методичного забезпечення. Завідувачем учбових лабораторій кафедри був Косенко Г.А., а учбовими майстрами – Маєвський М.А і Єрохін В.М.

Кафедра випускала фахівців за фахом “Технологія машинобудування, верстати і інструменти” вечірньої та заочної форм навчання. Викладання проводилось і на інших факультетах інституту: дисципліна «Взаємозамінність, стандартизація і технічні виміри» викладалася на механічних спеціальностях хіміко-технологічного і механіко-технологічного факультетів, а дисципліну “Технологія” викладали для спеціальностей електро- і хімічного машинобудування.

Кафедра швидко розвивалася, як за рахунок прийому колишніх співробітників лабораторії АТПМ, які захистили кандидатські дисертації, так і за рахунок аспірантів, науковими керівниками яких були професори Андрєєв Г.Я. та Іванов В.В. Протягом 1965-1970рр. кафедра поповнила свої лави доцентами Маліцьким І.Ф., Остренко Б.С., Лактіоновим М.М., які раніше працювали в лабораторії АТПМ і доцентом Шатько І.І., що до захисту дисертації  обіймав на кафедрі посаду асистента.

На рис. 1 представлена світлина  із зображенням співробітників кафедри і частини співробітників наукової лабораторії.

Рис.1 Склад кафедри у 1981 році.

На світлині  зліва на право, зверху до низу:

перший ряд – Єрохін В., Шевченко Г., Ахвєрдієв В.Г., Сіроштанов І.П., Софієнко В.Д., Руденко В.П., Мельніченко О.А., Зубатенко М., Вериженко А.П., Пащенко Е.А., Тишко А.,

другий ряд – Руденко Є.Н., Гордієнко Р.В., Єпифанов М., Арпентьєв Б.М., Платов А.Н., Борматенко Н., Латишев М.П., Зайцев В.М., Шатько І.І., Анненков К.С., Шматков Є.В., Понкратов В.І., Остренко Б.С.,

третій ряд – Варламова Л., Штейнберг А., Міц Б.Ф., Зильбер А.Г., Іванов В.В., Кононенко А.В., Худовердов Р.С., Бабінцева Л.И., Давиденко Н.П.,

нижній ряд – Абрамов С.К., Косенко Г.И., Хомяков Л.Т., Маліцький І.Ф., Щербінін М.К.

Участь персоналу кафедри у науково-дослідній роботі сприяла підвищенню рівня викладання.  Науковими дослідженнями займалися всі викладачі в рамках робіт лабораторії АТПМ, або в рамках госпдоговірних робіт, що укладалися кафедрою з промисловими підприємствами. Особливо  інтенсивно розвивався науковий напрям, пов’язаний з індукційно-тепловим складанням і розбиранням з’єднань з натягом, який був заснований доктором технічних наук,  професором Андрєєвим Г.Я.

У 1975 році вперше у ВНЗі почали готувати  інженерів-педагогів. Це потребувало перебудови викладання і залучення до роботи фахівців у галузі педагогіки і психології. На кафедру прийшли  к.т.н. Неботов В.А. і к.п.н. Кайрод М.М., а доц. Шматков Є.В. після курсу підвищення кваліфікації почав читати дисципліну «Методика викладання машинобудівних дисциплін». Була створена навчальна лабораторія методики викладання машинобудівних дисциплін, завідувачкою якої була призначена Степанова І.В.

До 1985 році на  кафедрі  було  4 навчальних лабораторії:  «Технології  машинобудування», «Автоматизації технологічних процесів у машинобудуванні», «Взаємозамінності і технічних вимірювань» і «Методики  викладання машинобудівних дисциплін». На рис. 2 зображена світлина на якої  представлені  співробітники кафедри, які працювали у 1988  році.

Викладачі кафедри займалися профспілковою  і суспільною роботами – доц. Кононенко А.В. довгий час очолював профспілкову організацію інституту, а доцент Маліцький І.Ф. був начальником спортивно – оздоровчого табору «Буймеровський». Він також брав активну участь у вихованні молоді.

Склад кафедри з часом змінювався. Так, доцент  Шатько  І.І. у 1968  році  очолив  кафедру  МРВ  і  ТРМ,  а  в  1983  році  його змінив  доц. Мельніченко  О.А.,  також  вихованець  кафедри  ТМБ. До цього часу багато випускників кафедри заявили про себе як відомі фахівці і організатори промисловості: Іщенко Г.М. – головний технолог ПО “Турбоатом”,  Прусак В.П. – головний інженер заводу “Точприбор”, Пономарев К.І. – директор Крюківського заводу,  Глебов В.А. – директор заводу «Техоснастка», Новіков В.В. – заст. головного конструктора ВО “Уралвагонзавод”, Ткачук З.Г. – головний інженер ВО “Уралвагонзавод”.

Рис. 2 Склад  кафедри у 1988 році

На світлині  зліва направо:

перший ряд – Пащенко Е.А., Альохін А.А., Джапарідзе Н.Н., Голуб Г.М., Іевлева А.І., Лівинков М.И., Нєгєлев В.Р., Руденко Є.Н., Васильєва В.Г.

другий ряд – Сіроштанов І.П., Арпентьєв Б.М., Седова І.В., Малицкий І.Ф., Веріженко Г.П., Лактіонов М.М., Медведев С.А., Чепела В.М.

третий ряд – Давиденко М.П., Шматков Є.В., Неботов В.А., Кайрод М.М., Зільбер А.Г., Кононенко А.В., Латишев М.В., Панкратов В.І., Зворотний І.П., Білоконь Ю.А.

Наприкінці 1989 року завідувачем кафедрою ТМБ було обрано доцента Арпентьєва Б.М., який в 1991 році захистив дисертацію на здобуття  наукового  ступеню доктора технічних  наук. У зв’язку зі структурними  змінами України, відбувалась перебудова кафедри і всього ВНЗ.

Виходили на заслужений відпочинок викладачі старшого покоління, і приходило нове покоління – в основному випускники кафедри і аспіранти. У 1998 році дисципліна «Методика викладання технічних  дисциплін» була передана на спеціалізовану кафедру і, відповідно з кафедри перейшли викладачі на створену кафедру, читати дисципліни педагогічної спрямованості – доц. Шматков Є.В. і к.т.н. Чепурко І.П.  Проте науково-дослідна робота з проблем вищої школи на кафедрі продовжувала виконуватися так само, як і робота у галузі технології машинобудування.

Сучасний етап розвитку почався в 2002 році, коли на основі кафедри ТМБ була організована кафедра «Технологій і управління якістю в машинобудуванні» (ТУЯМ).

Ці зміни диктувалися потребою суспільства у фахівцях  у галузі якості, оскільки  створення конкурентоздатної продукції для внутрішнього і світового ринку не може обійтися без наукових, науково-технічних і науково-педагогічних кадрів, що володіють знаннями і уміннями для вирішення теоретичних і практичних питань, пов’язаних з цілеспрямованим поліпшенням якості продукції. Кафедра готувала до випуску бакалаврів, спеціалістів і магістрів по спеціальностях: «Професійна освіта. Метрологія, стандартизація та сертифікація в машинобудуванні», «Професійна освіта. Комп’ютерні технології машинобудівного виробництва». Технологічний науковий напрям  кафедри на цьому етапі був збережений, розширений і поглиблений з погляду якості, стандартизації і сертифікації приладо- і машинобудування. Склад  кафедри у 2006  році представлено нижче.

Продовжувалась підготовка кандидатів і докторів наук за фахом «Технологія машинобудування» і відкрита підготовка за новою для кафедри спеціальністю – «Стандартизація і сертифікація».

Кафедра продовжувала добру традицію – виховувати молодих вчених. У 2005 та 2007 роках на кафедрі захистили дисертації на вчене звання доктора технічних наук Гордєєв А.М. та  Тріщ Р.М., які згодом очолили кафедри «Поліграфічного виробництва та комп’ютерної графіки» і «Охорони праці, стандартизації та сертифікації» відповідно.  Одночасно з призначенням Тріща Р.М. на посаду завідувача кафедрою, під його керівництво була переведена спеціальність «Професійна освіта. Метрологія, стандартизація та сертифікація в машинобудуванні».

У 2008 році кафедру очолив  доктор технічних наук, професор Резніченко Микола Кирилович, який захистив докторську дисертацію на кафедрі у 2007р. У 2009 році кафедру ТУЯМ об’єднали з кафедрою «Зварювального виробництва». З цієї миті назва змінилась на кафедру Інтегрованих технологій в машинобудуванні та зварювального виробництва. Нині  кафедра є  випускаючою за трьома напрямами спеціальностей:«Технологія та устаткування зварювання», «Професійна освіта. Зварювання», «Професійна освіта. Машинобудування» освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Протягом всіх років існування кафедри викладачами та співробітниками виконувалися науково-дослідні роботи з тематики держбюджетних та госпдоговірних тем в напрямку розробки технологій та виготовлення устаткування для складально-розбиральних процесів з використанням індукційного нагріву. Кафедра виконала понад 150 госпдоговірних науково-дослідних тем, метою яких було впровадження у виробництво технологічних процесів та устаткування для індукційного нагріву.

На сьогодні викладачами  кафедри здійснюється науково-дослідна робота за двома напрямами: «Дослідження, розробка, виготовлення та впровадження у виробництво технологічних процесів і обладнання для збирання і розбирання з’єднань з натягом, заснованих на індукційному способі нагріву деталей, що охоплюють» та «Дослідження впливу системи наплавлення на працездатність універсально-збірних штампів, що переналагоджуються».

Технологічні процеси і обладнання знаходять реалізацію на заводах-виготовлювачах та ремонтних підприємствах різних галузей машинобудування: важкого і транспортного машинобудування, судобудівних і судоремонтних підприємствах, нафтового і хімічного машинобудування, оборонній промисловості для розспорядження боєприпасів при їх утилізації.